Лікування бронхіальної астми у дітей: переваги використання комбінованих ІГКС

Main Article Content

Тетяна Процюк
Людмила Процюк
Олена Герасимова
Наталія Суркова
Тетяна Потєєва
Яна Бондар
Тетяна Політанська

Abstract

Стаття досліджує ефективність лікування дітей з астмою різними препаратами. Проведене дослідження показало вищу ефективність лікування БА середньої тяжкості у дітей які отримували комбіновані препарати (комбінацію ІГКС та β2-агоністів пролонгованої дії у порівнянні з дітьми, які отримували лише інгаляційні глюкокортикостероїди (ІГКС). Показано статистично значиме покращення показників AST, ОФВ1 та ПШВ у дітей, які отримували комбіновані ІГКС. Позитивні результати спостерігалися через 3 місяці, 1 рік та 3 роки лікування. У дослідженні також було встановлено, що діти з БА мають низькі показники емоційного та шкільного функціонування та показано залежність показника шкільного функціонування від виду лікування. Через рік від початку лікування показники шкільного та емоційного функціонування значно покращилися у обох групах дітей з БА. Через три роки після початку лікування ситуація суттєво змінилася, показники шкільного та емоційного функціонування стали ще вищими у дітей які отримували комбіновані ІГКС. Отримані дані дозволили зазначити, що найбільш ефективними в лікуванні БА середнього ступеня важкості має саме комбінована терапія яка дозволяє досяг-нути оптимальних результатів в лікуванні та забезпечити кращий контроль за станом хворих і покращити їх якість життя.


Google Scholar

Article Details


How to Cite
Процюк, Т., Процюк, Л., Герасимова, О., Суркова, Н., Потєєва, Т., Бондар, Я., & Політанська, Т. (2023). Лікування бронхіальної астми у дітей: переваги використання комбінованих ІГКС. Scientific Collection «InterConf», (153), 304–308. Retrieved from https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/view/3278

References

Hammad, T.A., Abd-Elaziz, G.A., Metwally, O.A., et al. (2021). The Role of Inhaled Corticosteroids in the Management of Childhood Asthma: An Update. Children, 8(1), 47. https://doi.org/ 10.3390/children8010047

Plaza, V., Peiro, M., Torrego, A., et al. (2022). The Global Initiative for Asthma (GINA) 2022 strategy report: update on asthma management and prevention. European Respiratory Journal, 61(4), 2100799. https://doi.org/10.1183/1399300304170-2021

Li, X., Li, X., Chen, L., et al. (2019). Inhaled corticosteroids and the risk of pneumonia in children with asthma: A systematic review and meta-analysis. PLOS ONE, 14(11), e0224384. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0224384

Gries, D.M., Moffitt, J.E., Pulos, E., et al. (2018). Pediatric Asthma: An Overview of Management and Updated Guidelines. The Journal of the American Osteopathic Association, 118(9), 599-608. https://doi.org/10.7556/jaoa.2018.029

Kumar, R., Nguyen, H., & Macek, M.A. (2017). New insights into pediatric asthma. Current Opinionin Pediatrics, 29(3), 363-369. https://doi.org/10.1097/MOP. 00000 00000000524

Alpaydin A.O., Bora M., Yorgancioglu A.et al. (2012). Asthma Control Test and Asthma Quality of Life Questionnaire Association in Adults. Iran J. Allergy Asthma Immunol. 11, 301-307.

Varni, J.W., Burwinkle, T.M., Seid, M., & et al. (2003). The PedsQL™4.0 as a pediatric population health measure: Feasibility, reliability, and validity. Ambulatory Pediatrics, 3, 329-341. https://doi.org/10.1367/1539-4409(2003)003<0329:TPAPPH>2.0.CO;2