Психологічні та мотиваційні чинники впливу використання штучного інтелекту в дистанційній освіті

Abstract

У статті розглядається вплив штучного інтелекту на навчальну мотивацію та психологічний стан здобувачів вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Актуальність дослідження зумовлена стрімким впровадженням інтелектуальних технологій в освітній процес, що змінює традиційну динаміку взаємодії між викладачем і студентом. Метою дослідження є виявлення позитивних і негативних аспектів використання великих мовних моделей з точки зору мотивації до навчання, суб'єктивного відчуття підтримки, індивідуалізації освітнього процесу та рівня психологічного комфорту. На основі опитування 300 студентів було виявлено, що більшість учасників вважає штучний інтелект корисним інструментом для підтримки зацікавленості, адаптації навчального матеріалу та зниження стресу. Водночас виявлено ризики зниження самостійності, формування залежності від технологій та етичні суперечності. У статті запропоновано педагогічні стратегії інтеграції штучного інтелекту, які враховують психологічні чинники навчання та забезпечують збереження академічної доброчесності. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методичних підходів до організації дистанційного навчання з урахуванням викликів цифрової трансформації освіти.