Вплив супутніх домішок на фізико-хімічні властивості антимоніту-основної мінеральної складової суьфідної сурм’яної сировини
Article Sidebar
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Main Article Content
Abstract
Велика кількість різних за своєю фізико-хімічною природою речовин (за своєю хімічною суттю – це сульфіди, оксиди і галогеніди), що є супутніми поліметалічній сульфідній сурм’яній сировині, і, відповідно, є складовими сурм’яних концентратів в термічних процесах, априорі, повинні впливати на властивості основної складової сульфідної сировини – антимоніту. В роботі візуально-термічним, та методом кондуктометрії досліджено вплив 13 сульфідів на характер і величини провідності антимоніті в широкому інтервалі складів, при різних температурах. Найрізкіше збільшення питомої електропровідності спостерігається при додаванні до розплаву антимоніту сульфідів заліза, нікелю; в меншій мірі сульфідів Cu, Ag, Рb, Ві, Со. Значення величин æ для складу, що містить 40 мол. % FeS, досягає сотень, а при вмісті 76 мол. % FeS - тисяч одиниць См/см. У всіх випадках додавання другого компоненту (з вираженою електронною складовою в провідності) у розплав індивідуального антимоніту веде до зростання частки електронної провідності останнього до такого ступеня, що вона стає домінуючою в загальному балансі електропереносу. Системний аналіз результатів дослідження сприятиме аргументованому підходу до вибору якісної іоногенної домішки і її кількісних параметрів при виготовленні електролітичних сумішей на основі антимоніту при електрохімічній переробці їх розплавів на сурму і сірку.
Article Details
References
Великанов А.А., Мустяца О.Н. Электропроводность расплавов системы Bi-Bi2S3 // Изв. вузов. Цветная металлургия. 1972. № 2. С. 61-64.
Сажин Н.П. Сурьма. – М.: Металлургиздат. - М. 1941.
Сурьма / Под редакцией С. М. Мельникова. – М.: Мет-гия, 1977. – 536 с.
Великанов А.А., Кусницына Т.А., Мустяца О.Н., Зинченко В.Ф. Транспорт тока в халькогенидных расплавах // Структура и свойства некристаллических полупроводников, Л., 1976, с. 366-370.
Шевчук П.П. Исследование электрохимических и электрофизических свойств расплавов халькогенидов галлия, индия и таллия. Автореф. канд. дисс. - К.: -ИОНХ. - 1970. - 23 с.
Мустяца O.Н. Исследование электрохимических и электрофизических свойств расплавов халькогенидов мышьяка, сурьмы и висмута: Дис…канд. хим. наук. ИОНХ. – К., – 1970. - 133 с.
Великанов А.А. Электрохимическое исследование халькогенидных расплавов: Дис…д-ра хим. наук. - ИОНХ. – К., – 1971. - 230 с.
Мустяца O.Н. Фізико-хімічні властивості розплавів іонно-електронних (поліфункціональних) провідників на основі халькогенідів миш’яку, сурми і вісмуту: монографія. – К.: НТУ, 2016. – 216 с.
Глазов В.М., Кулиев P.A. // Изв. АН СССР. Неорг. материалы. 1971, 7, № 2, с. 206-209.
Делимарский Ю.К., Великанов А.А. Электропроводность расплавленных сульфидов олова, сурьмы, висмута, никеля // Журнал неорганической химии, 1968, 3, вып. 5, с. 1075-1078.
Мустяца О.Н., Великанов А.А., Делимарский Ю.К. Исследование электропроводности расплавов системы Sb – S // Электрохимия, 1969. 5, № 3, с. 366-371.
Абдуллаев Г.Б., Мальсагов А.У., Глазов В.М. Диаграмма состояния системы Cu2S-Sb2S3 // Изв. АН СССР. Неорган. материалы, 1968, т. 4, № 6, с. 1233–1235.
Ильяшева H.A. Фазообразование в квазитройной системе Cu2S-Sb2S3 // В сб.: Эксп. исследования по минералогии (1960-1970). Новосибирск, 1971.
Ильяшева H.A. Диаграмма состояния системы Cu2S-Sb2S3 // Изв. АН СССР. Неорг. материалы, 1973, т. 9, № 10, с. 1677-1679.
Глазов В.М., Чижевская С.Н., Глаголева Н.Н. Жидкие полупроводники. - М.: Наука, 1967. - 244 с.
Неbb M. Electrical Conductivity of Silver Sulfide // The Journal of Chemical Physics, 1952, 20, № 1, p. 185-190. DOI: https://doi.org/10.1063/1.1700165
Вечко H.H., Дитман A.B., Регель А.Р. Электропроводность и термо-э.д.с. расплавленного Ag2S, содержащего избыточную серу // ФТП, 1967, 9, № 12, с. 3669-3673.
Великанов А.A. Электрохимическое исследование расплавленных сульфидов тяжёлых металлов. Автореф. канд. дисс. - Днепропетровск: ДХТИ. - 1962. - 16 с.
Аббасов A.C., Мустафаев Ф.М. Термодинамические свойства халькогенидов серебра // В кн.: "Химическая связь в кристаллах полупроводников и полуметаллов", Минск, 1973, с. 235-237.
Ковалева И.С., Попова Л.Д., Гендлер Ф.М., Нужная Н.П. Области существования прустита и пираргирита в тройных системах // Изв. АН СССР, Неорг. материалы, 1970, т. 6, № 7, с. 1345-1346.
Абдуллаев Г.Б., Мальсагов А.У., Глазов В.М. // Об изменении характера химической связи при плавлении соединений АIВVСVI2. // Изв. АН СССР. Неорг. материалы. – 1968, т. 4, № 8, с. 1233-1235.
Воронин М.В. Определение термодинамических свойств фаз (минералов) в системах Ag - Se, Ag - Sb, Ag - Sb - S и Ag - Bi - S методом электродвижущих сил: Дис…канд. наук. – Черноголовка, – 2014. – 133 с.
Джафаров Ясин Иса оглы. Физико-химические основы получения халькогенидов таллия-сурьмы (висмута) и твёрдых растворов на их основе. Автореф дис. докт. хим. наук. – БГУ. - Баку. – 2017, 43 с.
Белащенко Д.К., Магидсон И.А., Ляпунова Л.Г. Электропроводность и электродные процессы в жидких и твёрдых сульфидах и селенидах таллия. // Изв. вузов. Цв. металлургия. – 1966. - № 5, с. 82-89.
Глазов В.М., Kpecтoвников A.H., Глаголева Н.Н. // Изв. AH СССР. Неорган. материалы. – 1966, т. 2, № 3, с. 453-461.
Уразов Г.Г., Большаков К.А., Федоров П.Р., Василевская И.И. Изучение тройной системы сурьма-железо-сера (к теории осадительной плавки сурьмы) // Журнал неорганической химии, 1960а, т. 5, № 2, с. 449-455.