Сакральність як атрибут держави

Main Article Content

Христина Врона

Abstract

В статті проводиться характеристика феномену сакральності держави, і, зокрема, сучасної світської держави, досліджується процес сакралізації держави в його історичному розвитку. Висловлюється думка, що сакральність є невід’ємним атрибутом держави, яким вона володіє від початку свого існування, в силу її природи, та продовжує відтворювати сакральні властивості у сучасному світі. Робиться припущення, що, з одного боку, в нашому сьогоденні зберігається сакральне сприйняття держави на підсвідомому рівні, оскільки кожен індивід є членом певної соціальної системи, і самим фактом свого народження долучений до накопиченого попередніми поколіннями досвіду, уявлень і вірувань, що впливає на його свідомість і систему цінностей, з іншого - держава зберігає свої сакральні властивості, що проявляються в її релігійних функціях, підтриманні традицій та здійсненні обрядів пошани політичними діячами на високих державних посадах. Аналіз феномену сакральності сучасної держави, дослідження його історичних витоків, розкриття сутності має значення для більш ґрунтовного осягнення природи держави, її зародження, становлення та розвитку, ролі та функцій, які вона виконує та значення у сучасному світі, а також процесу державотворення в цілому.


Google Scholar

CrossRef

OUCI

Scilit

WorldCat

Index Copernicus

Semantic Scholar

Article Details


How to Cite
Врона, Х. (2023). Сакральність як атрибут держави. Scientific Collection «InterConf+», (31(147), 304–308. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.03.2023.032

References

Токман В. В. Феномен священного і проблема розуміння сутності релігії. Українське релігієзнавство. 2000. № 14. С. 35-43.

Дюркгейм Е. Елементарні форми релігійного життя. Соціологія релігії: класичні підходи. Хрестоматія. М., 1994.

Малерб М. Религии человечества. М., ППб., 1997. 600 с.

Виговський Л. А. Сакралізація як історичний засіб розширення сфери функціонування релігійного комплексу. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г. С. Сковороди. Філософські обрії. Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Полтава, 2004. № 13. С. 245.

Лобазова О. Ф. Сакральність влади у секулярному суспільстві: парадоксальність та закономірність явища. Новий погляд: міжнародний науковий вісник. 2015. № 7. С. 178-192.

Калініченко А. І. Феномен сакральності влади в історії правової думки. Простір і час. 2014. № 4 (18). С. 14-23.

Туренко О. С. Державний суверенітет: соціально-філософська верифікація страхом. Наука. Релігія. Суспільство. 2009. № 1’2009. С. 105-110.

Петрова І. М. Секуляризаційні процеси в сучасній Україні. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Волинський національний університет ім. Лесі Українки; ред.кол. : А. Арцишевський (та ін.), 2011. № 24. С. 143-148.

Белозьорова Р. О. Сакральність як атрибут сучасної влади. Topical issues of the development of modern science : зб. тез доп. учасн. XІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Cофія, 29-31 лип. 2020 р. Софія, 2020. С. 97-104.

Ларіонова В. Історія національних (етнічних) релігій : навч. посіб. Івано-Франківськ : Вид-во І.Я. Трстяк, 2010. 388 с.