Паломницька мандрівка уродженця Конотопа Тарасія Каплонського до Італії в 1697–1698 рр. (доля освічених людей з Гетьманщини в другій половині ХVII ст.)

Main Article Content

Роман Лозинський

Abstract

Стаття розвиває дослідження, що присвячені українському паломництву XVII–XVIIІ ст. У ній проаналізовано життєвий шлях православного монаха Т. Каплонського, відомого завдяки паломницькій подорожі до Італії, в контексті суспільно-політичної, культурно-освітньої й релігійної ситуації, що склалася в Україні в другій половині XVII ст. Тарасій Каплонський – ієромонах Успенського Єлецького монастиря в Чернігові. Народився в м. Конотоп на Лівобережжі. Походив із сім’ї священика, є представником відомого в XVII ст. шляхетсько-козацького роду Каплонських. Отримав хорошу освіту. Навчався в Київському колегіумі, єзуїтських школах Несвіжа і Львова. Повернувся в Гетьманщину, не мав змоги реалізуватися як освітянин, прийняв чернецтво. У 1697–1698 рр. здійснив паломництво до м. Барі на Апеннінському півострові, щоб побачити мощі св. Миколи-Чудотворця, а також інші християнські святині в Італії. На зворотному шляху побував у Москві, зустрівся з патріархом Адріаном. В Малоросійському приказі з його слів записали т. зв. “Розпит” – документ, завдяки якому про паломництво відомо нащадкам. Подорож тривала рік і два місяці, Т. Каплонський подолав близько 8,9 тис. км, відвідав 10 держав, долаючи щодня в середньому 25–30 км. Будучи православним, мандрував Європою як уніат, чернець-василіанин. Можливо виконував якісь таємні доручення. Успішній мандрівці сприяли подорожні листи (патенти) від впливових релігійних діячів та представників влади, в яких була інформація про особу паломника, мету подорожі, епідеміологічну ситуацію в регіоні, з якого він прибув, тощо.


Google Scholar

CrossRef

OUCI

Scilit

WorldCat

Index Copernicus

Semantic Scholar

Article Details


How to Cite
Лозинський, Р. (2023). Паломницька мандрівка уродженця Конотопа Тарасія Каплонського до Італії в 1697–1698 рр. (доля освічених людей з Гетьманщини в другій половині ХVII ст.). Scientific Collection «InterConf+», (30(143), 313–342. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.02.2023.034

References

Плохинский, М. (1896). Путешествие иеромонаха Тарасия Коплонского в Италию в конце XVII в. Сборник Харьковского историко-филологического общества, (8), 289–296.

Левицький, О. (1896). Путешествие малороссийского иеромонаха Тарасия Каплонского в Италию в 1697 году. Киевская старина, (53), 5 (май), 49–53.

Сулима, М. (2008). Піти й повернутися (до питання про місію українських мандрівників XVII – XVIII ст.). Nel mondo degli Slavi Incontri e Dialoghi tra culture : studi in onore di Giovanna Brogi Bercoff. Firenze : Firenze University Press, (2), 615–622.

Хижняк, З. І. (2001). Каплонський (Поклонський) Тимофій Іванович, чернече ім’я Тарасій. В Брюховецький, В. (відп. ред.) Хижняк, З. (упоряд.) Києво-Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст.: енциклопед. вид. (с. 251–252). Київ: ВД “КМ Академія”.

Білоус, П. (1856). Паломницький жанр в історії української літератури. Житомир: N. p.

Boniecki, A. (1906). Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. (T. 9: Jelowscy–Kęstowiczowie, c. 230). Warszawa: Skład gł. Gebethner i Wolff.

Крикун, М., Кулаковський, П. (2019–2021). У згасаючому світлі Гадяча: козацька інструкція на сейм 1662 року. Вісник Львівського університету. Серія історична, спецвипуск, 191–226.

Гузар, З. Т. (гол. ред. кол.). (2007). Книга пам’яті Сумської області. (Т. 2 : Зруйновані храми Сумщини : мартиролог втрачених святинь). Суми : Ярославна.

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. (1863). (Т. 4.). СПб: Типогр. П. А. Кулиша.

Кривошея, В. В. (2008). Козацька еліта Гетьманщини. Київ : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України.

Бутко, А. О. (2021). Історія заселення та господарського освоєння території Задніпровських місць Гетьманщини (XVII – перша половина XVIII ст.). (Дис. … доктора філософії за спеціальністю «Історія та археологія»). Центральноукраїнський національний технічний університет. Кропивницький, Україна.

Кривошея, В. В., Кривошея, І. І., Кривошея, О. В. (2009). Неурядова старшина Гетьманщини. Київ : Стилос.

Яременко М. (2014). “Академіки” та Академія. Соціальна історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. Харків: Акта.

Łuszczak, G. (2010). Nauczyciele i wychowawcy szkół jezuickich we Lwowie 1608–1773. Kraków: Wyd. WAM.

Аскоченский, В. И. (1856). Киев с древнейшим его училищем Академиею. (Ч. 1). СПб.: Унив. типогр.

Петров, Н. И. (1895). Киевская академія во второй половине XVII века. Киев : Типогр. Г. Т. Корчак-Новицкого.

Grzebień, L. (opr.) (1996). Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564–1995. Kraków : Wyd. WAM. URL : http://jezuici.krakow.pl/bibl/enc.htm.

Симчич, М. (2009). Philosophia rationalis у Києво-Могилянській академії : компаративний аналіз могилянських курсів логіки кінця XVII – першої половини XVIII ст. Вінниця: В-во О. Власюк.

Kumor, B. (1997). Skarbek Jan h. Abdank (1661–1733). Polski Słownik Biograficzny. (T. 38/1, z. 156, s. 15–17). Warszawa-Kraków : PAN, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Link-Lenczowski, A. (1996). Sieniawski Adam Mikołaj h. Leliwa (1666–1726). Polski Słownik Biograficzny. (T. 37/1, z. 152, s. 105–115). Warszawa-Kraków : PAN, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Błach, T. (2014). Jan Tomasz Józefowicz (1662–1728) i jego antenaci. Rocznik Lubelskiego Towarzystwa Genealogicznego. (6), 68–83.

Андрущенко, М. В. (2001). Одорський, чернече ім’я Гедеон. В Брюховецький, В. (відп. ред.) Хижняк З. (упоряд.) Києво-Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст. : енциклопед. вид. (с. 402–403). Київ: ВД “КМ Академія”.

Лозинський, Р. (2019). Розвиток вірменського шкільництва Львова в XVII–XVIII ст. Україна – Вірменія: історія, культура, туризм. Матеріали і тези міжн. наук.-практ. конф. (c. 84–103). 15–16 квітня, 2019. Київ, Україна, Вінниця: ТОВ “Меркьюрі-Поділля”.

Панибратцев, А. (1997). Философия в Московской славяно-греко-латинской академии : (Первая четверть XVIII в.). Москва: ИФРАН.

Григорович-Барський, В. (2020). Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік М. Москаленко (ред.) П. Білоус (пер.). Київ : Вид-во Соломії Павличко “Основи”.

Лозинський, Р. (2020). Місіонерські подорожі львівських єзуїтів в XVII – першій половині XVIIІ ст. та їх значення для географії Вісник Львівського університету. Серія географічна, (54), 214–231 (в друку).

Гейда, О. (2019). Церковна політика гетьмана Івана Мазепи. Сіверянський літопис, (2), 188–195.

Фенич, В. І. (2003). Між окциденталізмом та орієнталізмом: ordo sancti basil ii magni ruthenorum в релігійному житті Мукачівської єпархії (до початку ХХ ст.). Carpatica-Карпатика, (24), 87–140.

Map of Europe 1700 (2022). Based an image in G. M. Trevelyan’s England Under Queen Anne Volume I Note: By 1700 Muscovy is Russia. Wikimedia Commons. Вилучено з https://commons.wikimedia.org/ wiki/File:Europe,_1700%E2%80%941714.png.