ВИПРОБУВАННЯ ОПТИЧНОГО ДЕТОНАТОРА МИТТЄВОЇ ДІЇ
Article Sidebar
Number of views 200
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Main Article Content
Abstract
Розроблені оптичні детонатори (ОД) миттєвої дії мають точність спрацювання від 10–6 до 5 10–5 с. У конструкції квантового генератора передбачено розміщення кількох лазерів, імпульс яких надходить до ОД з наперед заданим часом уповільнення. Точність уповільнення між зарядами в ряду або між рядами не перевищує ±0,1 мс. Одним із завдань розвитку ОПСІН є створення оптичних детонаторів уповільненого дії (ОДУД). В даний час отримані перші експериментальні результати дослідження ОДУД, однак час уповільнення обмежений декількома мікросекундами.
Article Details
References
Sobolev V., Chernay A., Studinski N. (1996). OPSIN – a new system of blast-hole change blasting in explosives (рр. 441–443). 5-th International symposium on mine planning and equipment + selection. San Paulo, Brazil.
Соболев В.В., Чернай А.В., Студинский Н.М. 1995). О перспективе разработки оптической системы инициирования зарядов ВВ (с. 38-43). Высокоэнергетическая обработка материалов. Т.1.-Днепропетровск: ГГАУ.
Чернай А.В., Соболев В.В., Студинский Н.М., Гуменик И.Л. (1995). О системе оптического инициирования скважинных зарядов взрывчатых веществ. Металлургическая и горнорудная промышленность, (1), 47-49.
Чернай А.В., Соболєв В.В., Фомічов В.В. Студинський М.М. (1998). Оптичній детонатор. Патент UA № 17515 /Україна.
Куратов С.Е., Серёжкин А.А., Чеснокогв А.А. (2015). Физико-математичнская модель лазерного детонатора. Физико-химическая кінетика в газовой механике, 16(1), 1-9.
Tasaki Y., Kurokawa K., Hattori K., Takano M., Miyajima T., Sato T., Ogasawara K. (1990). Laser beam-detonatable blasting cap. Патент US № 4898095 A1, США.
Методика опредления инициирующей способности детонатора / МТ-2-2008. Павлоград: ПХЗ.
Кириченко А.Л., Соболев В.В., Куливар В.В. (2017). Некоторые физические особенности лазерного зажигания светочувствительных взрывчатых веществ (с. 156). Інноваційний розвиток гірничодобувної галузі. Матеріали ІІ Міжнародної науково-технічної інтернет-конференції. Кривий Ріг: Криворізький національний університет.
Ilyushin M., Shugaley I., Sudarikov A. (2017), High-energy metal complexes: synthesis, properties. Saarbrucken: Lap Lambert academic publishing GmbH&CO.KG (in Russian).
Соболев В.В., Куливар В.В., Кириченко А. Л, Зазимко В.И. (2017). Возможные механизмы зажигания взрывчатых веществ лазерным импульсным излучением (с. 219–228). Форум гірників- 2017. Дніпро: Національний гірничий університет.
Кириченко А.Л., Куливар В.В., Соболев В.В. (2017). Взрывчатые композиты, высокочувствительные к импульсному лазерному излучению. Вісті Донецького гірничого інституту, 32(41), 138-146. DOI: https://doi.org/10.31474/1999-981X-2017-2-138-145
Илюшин М.А., Целинский И.В., Угрюмов И.А., Жилин А.Ю., Чернай А.В. (2003). Применение субмикронных светочувствительных инициирующих взрывчатых веществ в лазерных системах инициирования. Научн. тр. НГУ,(18), 8–17.
Chernai, A.V., Sobolev, V.V., Chernaj, V.A., Ilyushin, M.A., Dlugashek, А., (2003). Laser ignition of explosive compositions based on di-(3-hydrazino-4-amino-1,2,3-triazole)-copper(II) perchlorate. Combustion, Explosion and Shock Waves, e 39(3), 335-339 DOI: https://doi.org/10.1023/A:1023852505414