Еволюція регіональних еліт підросійської України на зламі ХІХ–ХХ ст.: від станової монополії до бізнес-прагматизму

Abstract

У пропонованих тезах здійснено комплексний аналіз процесів соціоструктурної трансформації та інституційного становлення нових бізнес-еліт в українських губерніях Російської імперії наприкінці XIX — на початку XX ст. Доведено, що процеси капіталістичної модернізації призвели до занепаду традиційної дворянської аристократії та переходу реальних важелів місцевого управління до рук торгово-промислової та фінансової буржуазії. Розглянуто варіативність моделей формування «еліти дії» на прикладі ключових макрорегіонів: Київщини (адміністративно-фінансовий центр із вираженим бюрократичним тиском), Харківщини (домінування купецтва, яке адаптувало дворянські соціокультурні патерни), Півдня та Одеси (поліетнічна комерційна верхівка з потужним меценатським потенціалом) і Катеринославщини (дуалізм консервативного земського дворянства та індустріального капіталу). Обґрунтовано тезу, що, попри розбудову автономних інституційних мереж і міської інфраструктури, економічний прагматизм нових еліт та збереження імперських обмежень суттєво загальмували формування організаційно зрілої української національної контреліти.